Практичні рекомендації батькам гіперактивної дитини
Необхідною умовою успішного покращення поведінки гіперактивної дитини є розуміння причин виникнення гіперактивності. Батьки повинні зрозуміти, що поведінкові проблеми дитини неможливо вирішити вольовими зусиллями. Дитина поводиться таким чином, не тому, що хоче дошкулити дорослим, не на зло їм, а тому, що у неї є фізіологічні проблеми, впоратися з якими вона не в змозі. Також треба пам’ятати, що неможливо добитися зникнення гіперактивності за декілька місяців або навіть за декілька років. Ознаки гіперактивності зникають у процесі дорослішання дитини, а імпульсивність та дефіцит уваги можуть зберігатися і у дорослому житті.
Однак за умов оволодіння батьками ефективними стратегіями виховання поведінкові проблеми дитини можуть бути значно зменшені і поступово дитина набуватиме здатності керувати своїми емоціями та поведінкою.
Пропонуємо батькам практичні рекомендації для використання у вихованні гіперактивної дитини.
1.Зміна поведінки дорослого по відношенню до дитини:
- Проявляйте наполегливість та послідовність у вихованні дитини.
- Пам’ятайте, що надмірна говірливість, рухливість та недисциплінованість не є навмисними.
- Повторюйте своє прохання одними й тими самими словами багато разів.
- Завжди вислухайте те, про що хотіла сказати дитина.
- Уникайте з однієї сторони надмірної м’якості, з іншої – завищених вимог до дитини.
- Реагуйте на дії дитини несподіваним способом (пошуткуйте, повторіть дії дитини, сфотографуйте її, залиште її одну у кімнаті).
- Не наполягайте на тому, щоб дитина обов’язково вибачилася за вчинок.
2. Зміна психологічного мікроклімату в сім’ї:
- Не сваріться у присутності дити ни. Намагайтеся по можливості стримувати свої бурхливі емоції, особливо, якщо ви засмучені або невдоволені поведінкою дитини. Слідкуйте за своїм мовленням, намагайтеся говорити спокійним голосом. Гнів, обурення погано контролюються. Виражаючи незадоволення, не маніпулюйте почуттями дитини та не принижуйте її.
- Уникайте категоричних слів та виразів, докорів, погроз, які можуть створити напружену ситуацію і викликати конфлікт у сім’ї. Намагайтеся рідше говорити «ні», «не можна», «припини» – краще спробуйте переключити увагу малюка, і якщо це вийде, зробіть це легко, з гумором.
- Приділяйте дитині достатньо уваги. Емоційно підтримуйте дитину у всіх її спробах конструктивної, позитивної поведінки, якими б незначними вони не були. Виховуйте в собі інтерес до того, щоб краще пізнати і зрозуміти свою дитину. Проводьте вільний час всією родиною.
3.Організація режиму дня та місця для занять:
- Організація всього життя дитини повинна діяти на неї заспокійливо. Установіть чіткий денний розпорядок для дитини і всіх членів родини, дотримуючись якого, проявляйте одночасно гнучкість і наполегливість.
- Визначте для дитини її обов’язки, а за їх виконанням постійно спостерігайте і контролюйте, але не дуже жорстко. Частіше відзначайте і хваліть її зусилля, навіть якщо результати не досконалі.
- Якщо є можливість, подбайте про окрему кімнату для дитини або відокремте частину кімнати – для занять, ігор, місця, де дитина може побути на самоті (тобто, її власну територію). При оформленні кімнати потрібно уникати яскравих кольорів, складних композицій.
- Під час занять на столі і навколо не повинно бути предметів, які відвертають увагу.
- Не дозволяйте гіперактивній дитині багато часу проводити біля телевізору і за комп’ютером. Пам’ятайте, що перевтома сприяє зниженню самоконтролю та зростанню гіперактивності.
4. Взаємодія з дитиною:
- Частіше хваліть дитину. Поріг чутливості до негативних стимулів дуже низький, тому гіперактивні діти не сприймають доган та покарань, але дуже чутливі до заохочень.
- Виховуйте в дітях навички керування гнівом та агресією.
- Не намагайтеся запобігти наслідкам забудькуватості дитини.
- Поступово розширюйте обов’язки дитини, попередньо це обговоривши з нею.
- Не дозволяйте відкладати виконання завдань на інший час.
- Не давайте дитині доручень, які не відповідають рівню її розвитку, віку і здібностям.
- Допоможіть дитині розпочати виконувати завдання, так як це самий складний етап.
- Не давайте дитині одночасно декілька вказівок. Завдання, яке дається дитині з порушеннями уваги, не повинно мати складну конструкцію і повинно складатися з декількох ланок.
Пам’ятайте, що вербальні засоби переконання (бесіди, заклики) рідко виявляються результативними, тому що гіперактивна дитина ще не готова до такої форми роботи.
Не використовуйте фізичних покарань! Якщо є необхідність покарати дитину, то для гіперактивної дитини найбільш ефективними будуть такі засоби переконання :
– Позбавлення задоволення, ласощів, заборона на приємну діяльність, телефонні розмови.
– Спосіб «вимкненого часу» (ізоляція, кут, лава покараних, домашній арешт, дострокове відправлення у ліжко).
– Холдинг, або просте утримання дитини у «залізних обіймах».
– Позачергове чергування на кухні и т. ін.
Пам’ятайте, якщо дитина понесла покарання, вслід за цим їй необхідно позитивне емоційне підкріплення, знаки «прийняття».
